MistLand.ru

Архив рубрики «Львов»

Самое широкое разрекламированный из львовских двориков – Армянский . Древняя легенда повествует, что на месте здешнего храма рос садик. Была здесь и завезенная армянами из родины айва. Сердцевина ее плодов на разрезе всегда выглядела как крест. Один из богатых обитателей армянского квартала, Юрко Иваш-кович, увидел в этом знак Господний и построил своим средством на месте сада собор.

Длительное время романтичный двор Армянского храма можно было осматривать лишь из-за гратов, а об экскурсии внутрь его, где от 40-х годов XX века сохранялась уникальная коллекция сакрального искусства Национального музея, – только мечтать. Но времена изменились. Теперь усяк желающий может свободно зайти в храм, происходить его дворам, мощенным древними нагробними плитами с армянскими, латинскими и польскими надписями. Ни одного кощунства здесь нет, напротив – как говорят армяне, чем больше стирается надгробная плита, тем более грехов отпускается покойнику.

Правда, никаких костей под плитами Армянского двора уже давно нет, они вывезены за пределы города еще двести лет тому назад, когда Львов перешел под власть Австро-Угорщини. Тогда, за действующими в империи санитарными нормами, были уничтожены все древние кладбища в центре города.

Прислал reutskij.

Перша документальна згадка про Львів датується 1256 р. Заснував місто галицько-волинський князь Данило Романович і назвав його на честь сина Лева. Однак археологічні дослідження засвідчують, що поселення на місці сучасного Львова (в районі площі Старий Ринок, на території Онуфріївського монастиря, костьолу Яна Хрестителя, а також вул. Вірменської) існувало ще в XII ст., принаймні за 100 років до літописної дати.

Центром давньоруського Львова була сучасна площа Старий Ринок. Місто надійно захищали укріплення, збудовані з урахуванням природних умов — пагорбів Високого Замку та річки Полтви.
Вигідне розташування Львова на перехресті найважливіших торгових шляхів того часу зумовило його швидкий економічний розвиток. Місто стало значним центром ремесла і торгівлі. Велику роль відіграло також стратегічне положення Львова в центрі Галицько-Волинського князівства, яке давало змогу швидко перекидати війська на загрозливі напрямки. В умовах майже безперервних війн із сусідніми державами це мало дуже важливе значення.
У 1272 р. князь Лев Данилович переніс столицю князівства з Галича до Львова.

Прислал ruslanexelenc.